Експертна думка

Психосоматика: психологічний фактор у лікуванні спини та суглобів. Підхід центру «Стаміна»

Що таке психосоматика? Як психологічний стан впливає на фізичний і навпаки? Чому до будь-якого лікування потрібно підходити комплексно? Ці та інші питання ми обговорили з остеопатом, кінезитерапевтом та спеціалістом центру «Стаміна» — Міщенком Павлом Олександровичем.

Що таке психосоматика?

Психосоматика — це напрямок, який об’єднав психологію та медицину. «Психо» з грецької перекладається як душа, а «Сомо» — тіло.

Завдання психосоматики:

  • вивчати взаємозв’язок між психологічним та фізичним станом людини;
  • шукати способи врівноважити два ці стани;
  • допомагати боротися з негативним впливом одного на інше.

Медицина і психологія спостерігають за тим, як поводиться людина в різних ситуаціях і яку реакцію дає організм. Простежують зв’язки психологічного та фізичного стану, аналізують, досліджують та роблять висновки.

Як психологічний стан впливає на фізичний і навпаки?

Психологічні проблеми можуть вплинути на стан опорно-рухового апарату, дихальної та серцево-судинної системи, ШКТ та інших систем організму.

Я, як фахівець, помічаю вплив психологічного стану на фізичний навіть візуально. Як поводиться людина, як він заходить до кабінету, як спілкується, як тримає спину. Під час огляду часто видно, наскільки збудливий чи спокійний пацієнт.

Великий акцент можна зробити на плечі. У деяких пацієнтів вони дуже чутливі та болючі — це практично завжди супроводжується внутрішньою скутістю. Тому що коли людина скута і затиснута психологічно, часто підсвідомо, вона підтискає плечі і втискає шию — через це ділянка перебуває в постійній напрузі. Стан легкості в тілі втрачається, тому що втрачається рухливість, а це, у свою чергу, розвиває психологічну скутість.

Або, наприклад, у людини почала боліти спина, яка раніше не боліла. Вона може почати надумувати зайвого, накручувати себе, самостійно ставити собі страшні діагнози з інтернету. Ці негативні думки, своєю чергою, позначаться на фізичному стані.

Виходить таке порочне коло: погано фізично, через це погано емоційно, через це ще гірше фізично, і так далі. Причому деякі пацієнти настільки сильно йдуть у негатив, що у них справді починаються проблеми. Хоча, здавалося б, для хвилювання не було жодних підстав.

Ще у тривожних людей часто простежується звичка швидко ходити. Через цю фізичну звичку, обґрунтовану психологічними факторами, м’язи періодично спазмуються. А біль від спазму може спричинити ще більшу тривожність. Знову порочне коло.

Чи є взаємозв’язок між конкретними психологічними обставинами та фізичними проблемами?

Я не вважаю, що фізичні проблеми безпосередньо пов’язані з життєвими обставинами людини — наприклад, якщо болять коліна, це не означає, що людина «нетвердо стоїть на ногах».

Я пов’язую будь-який фізичний біль, насамперед, із фізичними причинами. Пошкодження, слабкість та детренованість м’язів, анатомічні особливості тіла — фізичну причину болю можна знайти завжди. Але точно можна сказати, що через психологічні проблеми відчуття болю посилюється, починає страждати сон, псується поведінка.

Як у процесі лікування опорно-рухового апарату може бути задіяний психологічний фактор?

На прийомі ми обов’язково вислуховуємо людину, визначаємо її загальний стан, створюємо комфортну обстановку та шукаємо правильний підхід. Тут грає роль психологічний чинник. Грамотно зібрати анамнез пацієнта — це ціла психологічна наука. Потрібно, щоби пацієнт відкрився, довірився, розповів усе, що його турбує. Якщо ми відразу будемо гнути свою лінію і доводити, що людина в чомусь не права чи перебільшує, вона відразу втратить до нас довіру. Знаходячи підхід і «розкриваючи» людину, ми можемо докопатися до суті проблеми та визначити зв’язок між фізичним та психологічним станом людини.

Є так званий авторитарний підхід лікування, коли лікар діє за шаблоном і думає, що вислуховувати пацієнта не обов’язково, що він нічого розумного не розповість про свій стан, і що правильніше просто провести огляд і відразу ж призначити лікування. Не пояснюючи, чому обрано саме цей метод, і чому пацієнту варто прислухатися до лікаря. За такого підходу можуть поставити діагноз, але не розповісти, за рахунок чого патологія розвинулася. Загалом, що і як лікувати, ви знатимете, а що провокує хворобу — ні.

Ми йдемо іншим шляхом: фахівець спочатку уважно слухає скарги пацієнта і дізнається його підхід до власної проблеми, а вже потім проводить діагностику та призначає лікування. Діагноз та програму лікування ми теж обов’язково роз’яснюємо, щоб пацієнт почував себе комфортно, з розумінням ставився до нас та до власних подальших дій. Людині треба розуміти, що її вислухали, їй допоможуть і до того ж її змотивували, чітко все обґрунтувавши.

По-друге, ми враховуємо психологічний фактор у процесі лікування пацієнта у центрі. Над цим працюють і спеціалісти, і реабілітологи. Наприклад, деяким пацієнтам легше займатися кінезитерапією в тиші. Комусь дискомфортно від пильного нагляду реабілітолога, а комусь навпаки хочеться постійного контролю. Ми намагаємось такі нюанси враховувати. У залі кінезитерапії панує позитивна атмосфера. Це переключає наших пацієнтів із негативу на позитив та підтримує їх морально.

На мій погляд, це перший і найважливіший принцип одужання – перебувати у сприятливій обстановці, в якій пацієнт почувається комфортно як фізично, так і психологічно.

Як методи центру «Стаміна» допомагають покращити психологічний стан?

Ми працюємо із захворюваннями опорно-рухового апарату та лікуємо фізичними методами – кінезитерапією, остеопатією, масажем. Тобто працюємо із тілом. Але водночас ці методи впливають і психологічний стан.

Кінезитерапія покращує гормональний фон, кровообіг, рухливість та проточність тканин. Коли людина перебуває у психологічній напрузі, певні м’язи в неї можуть переробляти. Кінезитерапія розвантажує ці м’язи і водночас заспокоює загальний стан. Перед заняттями у пацієнтів часто проявляється небажання займатися та невпевненість у собі. Але після людина психологічно та емоційно почувається краще, впевненіше. Водночас виникає бажання бути більш активним.

Масаж позитивно впливає нервову систему — це розслаблює людини як фізично, і психологічно.

Остеопатичними корекціями ми опрацьовуємо ті локальні зони, які не можна опрацювати кінезитерапією або масажем: наприклад, діафрагми, за рахунок яких краще перерозподіляється кров в організмі. Або ключиці — у них знаходяться точки, які стимулюють нервову систему та заспокоюють її активність, а це безпосередньо впливає на психологічний стан. Остеопатія добре пригнічує рефлекси негативного збудження та переводить пацієнта у стан спокою. Остеопатичні техніки ми використовуємо також для того, щоб знайти ядро ​​патології — дисфункцію, яка зашита на глибинному фізичному рівні в організмі людини.

А якщо фізіологічне лікування все-таки не допоможе при психосоматичних розладах?

Організм працює комплексно, тому ми намагаємось підходити до проблеми так само комплексно. Якщо ми бачимо, що тривожний стан пацієнта занадто стійкий і йому не до кінця допомагають фізичні методи, то є сенс направити його до психолога, психотерапевта, психіатра чи невропатолога. Це може бути направлення або просто усна рекомендація.

Пацієнти іноді не дослухаються, заперечують проблему. Тому наше завдання говорити про це м’яко. Все-таки ми лікуємо фізичні патології, тому наполягати на психологічному лікуванні не в нашій компетенції. Але, як ми вже знаємо, фізичне тісно пов’язане з психологічним, а це означає, що ми можемо сприяти якнайшвидшому одужанню пацієнта через вирішення психологічних проблем. Як показує наша практика, майже всі пацієнти, які відвідували фахівців такого профілю за нашою рекомендацією, одужували набагато швидше.

Лікування — це завжди комплексний підхід, в якому поєднується фізичний та психологічний фактор. Причому я вважаю, що так має працювати скрізь, під час лікування будь-якої хвороби.

Що б ви могли порадити для підтримки фізичного та психологічного здоров’я?

  • Не чекайте проблем зі здоров’ям, щоб ним зайнятися. Займайтеся не коли болить, а коли не болить, щоб запобігти хворобам.
  • Спіть необхідну вашому організму кількість годин.
  • Правильно харчуйтесь.
  • Займайтесь фізичною активністю. Кінезитерапія — виграшний варіант, тому що вправи абсолютно безпечні і виконуються під наглядом реабілітологів. Кінезитерапія не може нашкодити, а навпаки допоможе м’яко пропрацювати тканини і водночас покращити емоційне тло.
  • Але не перевантажуйтесь фізично в моменти психологічного дисбалансу. Примушувати себе бігти крос після стресової ситуації — насправді не найкраще рішення. Це ще більше введе вас у фізичну та емоційну напругу.
  • Вибудовуйте комфортні стосунки з людьми, формуйте здорове оточення та сприятливу атмосферу свого життя.
  • У періоди депресивних чи тривожних станів намагайтеся соціалізуватися та перебувати у приємній обстановці.
  • Приходьте в центр «Стаміна» і будьте цілком здорові!

Міщенко Павло Олександрович, спеціаліст центру «Стаміна»