Не раз в мене виникала ситуація, коли спілкуючись з мамою когось з нашої групи в садочку чи просто знайомою з дитячого майданчика, на декілька секунд я відчувала себе мамою, яка «не займається дітьми». Бо в них гімнастика з двох років, бальні танці, ролики, сімейні велосипедні прогулянки і плавання два рази в тиждень, а ниряє дитинка взагалі з трьох місяців. В нас от 3-річний сусід (доволі спортивний малий) вже освоїв сноуборд. Чесно. Тобто він в 3 роки вміє кататися на сноуборді, а я в 33 – ні. І думаю, що сучасні батьки, особливо мешканці великих міст, не раз впадали в муки роздумів на тему «Чи потрібні моїй дитині заняття? Чи не рано? Чи вже не пізно? А який спорт/гурток обрати?» і т.д.
Тому разом з фахівцями нашого центру я вирішила підготувати матеріал про фізичні навантаження для дошкільнят.
Тому разом з фахівцями нашого центру я вирішила підготувати матеріал про фізичні навантаження для дошкільнят.
КОЛИ ДИТИНІ ВАРТО ПОЧИНАТИ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ
До фізичної активності дитину варто привчати вже з 4-х років, і бажано це робити в ігровій формі. Саме в цьому віці формується руховий стереотип (іншими словами – вміння свідомо рухатись) і важливо допомогти його сформувати, а не «ламати» і нав’язувати зміни в організмі дитини. Дуже добре, коли батьки помічають, що саме в дитини хоча б трішки виходить і допомагають це поступово розвивати. Після 4-х років дитина вже може виконувати правильні фізичні навантаження і завдяки їм вчиться «чути» свій організм, розрізняти напруження від розслаблення. Це дуже позитивно впливає на формування правильного графіку дня і графіку сну. А головне – закладається початок «дружби» дитини з її тілом.
ЧИ ПОТРІБНІ ДИТИНІ ДЕКІЛЬКА ВИДІВ ЗАНЯТЬ?
Я знаю декілька сімей, в яких дружина пішла з роботи спеціально для того, щоб після обіду вже забирати дитину з садочка і «займатися» нею – водити по гуртках. Коли запитала в однієї з таких знайомих для чого стільки гуртків, вона відповіла: «Щоб звикала з дитинства займатися чимось корисним, а не сидіти вдома з планшетом».
В кожному окремому випадку можуть бути як позитивні, так і негативні наслідки такого чи подібного підходу. Проте, завжди варто пам’ятати мету. Якщо метою є зайняти дитину якомога більшою кількістю занять та урізноманітнити будні дошкільняти – це одна справа. Головне, щоб всім членам сім’ї таке навантаження гуртками було комфортним.
Якщо ж мета – розвивати фізично та психологічно здорову дитину, то має виконуватись декілька умов:
ЯК ЗРОЗУМІТИ ЩО ЗАНЯТТЯ НЕ ПІДХОДЯТЬ
ТО КУДИ Ж «ВІДДАТИ» ДОШКІЛЬНЯ?
Знову повертаємося до мети занять. Якщо мета – розвивати здорову дитину, то в ранньому віці краще хай це будуть заняття в ігровій формі (рухливі ігри, танці, не спортивні секції, центри здоров’я і т.д.).
ЩОДО ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ
Спортивні секції відрізняються від неспортивних наявністю жорстких нормативів та спортивних змагань (як казала мені одна викладач гімнастики «мы здесь готовим детей на разряд»). І якщо ви відвідуєте чи плануєте відвідувати саме спортивну секцію, слідкуйте за двома показниками:
КОЛИ ФІЗКУЛЬТУРА ТОЧНО ПОТРІБНА
У більшості дітей, батьки яких звертаються до нас в центр, схожі проблеми: одна сторона тіла по тонусу відрізняється від іншої (тобто одна сторона сильніша, інша слабша), наявність напружених ділянок тіла, які дитина самостійно не може розслабити. Саме через це дітки зазвичай неспокійні, не можуть сфокусуватись і часто бувають слабоконтрольованими. Якщо якийсь з цих показників ви спостерігаєте у своєї дитини, причина може бути в перенапруженні, і на це можна і потрібно впливати саме правильним фізичним навантаженням. Гармонізувати тонус дитини можна у будь-якому віці.
Наостанок додам, що розвиток рухової активності в дошкільному віці дуже позитивно впливає на мозкову діяльність. І цілком можливо, що займаючись фізичним розвитком маляти в ранньому віці, ви скорочуєте час, проведений разом з донькою чи сином в майбутньому за виконанням домашніх завдань.
Автор статті: співзасновник центру “Стаміна”, Мішкіна І.В.